З 1 травня по 12 червня у Музеї театрального, музичного та кіномистецтва України відбувається виставковий проєкт «Театр. Живопис» Анни Духовичної — української сценографки, художниці по костюмах, живописиці, засновниці та кураторки UAScenography.
Далі...
13-16 квітня 2026 року у Празі відбувся підготовчий PQ Symposium, у якому взяли участь кураторки Українського павільйону на PQ’27 від організації UAScenography
Далі...
UAScenography (ГО «Театральні простори») стала офіційним учасником Prague Quadrennial of Performance Design and Space 2027 у секції Exhibition of Countries and Regions. А поки ми готуємось до першої подорожі до Праги 11 – 17 квітня, щоби відвідати 13-16 квітня 2026 року Symposium: Performing Exhibitions, Curating Scenographies (Prague). Дякуємо гранту мобільності Culture Moves Europe за підтримку нашої участі у симпозіумі.
Далі...
Тут можна мандрувати блоками і споглядати красу в історичному контексті, або ж користуватися пошуком і шукати тих художників, які цікавлять Вас саме зараз. Також під кожною роботою Ви побачите місце її знаходження, і якщо це Музей, або Театр, ви можете його відвідати і насолодитися роботами наживо.
В Україні термін “сценографія” закріпився на початку ХХ століття. Зародження сценографії припадає на період створення професійного стаціонарного театру в Україні, тому 1907 рік можна вважати початком відліку. Вже у 1920-х роках з розквітом авангарду сценограф стає на один рівень із режисером у створенні вистави. Розвиток був заморожений “розстрілами” митців у 1937 році.
Українська сценографія 50-80-х років переживала зміну образної лексики. Намальовані декорації соцреалізму змінювала дієва сценографія – важливим ставало створення образу та асоціативного ряду. Відповідно нового значення набував і театральний костюм. Елементи сценографії, її фактура, предметність, та костюми з їх текстурою вибудовували свою драматургію.
Даніїл Лідер викладав у 1973–1980 роках на кафедрі живопису і композиції Київського художнього інституту. У 1975–1980 роках був керівником театральної майстерні Київського художнього інституту. З 1990 року знову повернувся до викладацької діяльності (водночас керував майстернею); з 1994 року – професор кафедри живопису і композиції Української академії мистецтв. Заснував власну школу сценографії.
Поза “школою” Лідера розвивалася ціла низка самобутніх сценографів, які розпочинали свій шлях у 80-90 рр. і надихалися тенденціями дієвої сценографії, а й також шукали нові візуальні способи вираження і нові простори. Для цього покоління митців стає характерним прихід з суміжних творчих професій – із живопису, кінематографу, дизайну, з графічного дизайну.
Покоління молодих активно заходить у професію на початку 2000-х років. Частину з них досить умовно можна назвати «онуками» Лідера – випускників НАОМА. У 2004 році на базі театрально-декораційного відділення НАОМА була створена кафедра сценографії та екранних мистецтв, яку очолив А. Александрович-Дочевський, учень Д. Лідера. Інші сценографи формувалася у різних вишах, і часто навіть поза кафедрами сценографії.
