Федір Нірод

1907 – 1996

У 1925 році закінчив Київську художньо-індустріальну професійну школу. У 1930-у році – Київський художній інститут, де навчався у Федора Кричевського, Віктора Пальмова, Михайла Бойчука, Володимира Татліна, Олександра Богомазова.

Нірод ще встиг попрацювати в конструктивістській манері. В Польському театрі Києва у 1930-х роках він оформив такі вистави, як «Єще панська не згінела» А. Скибневського, «Рабан» В. Вандурського та інші. Ескізи до цих вистав свідчать про вміння художника опановувати тривимірний простір сцени не лише конструкціями, а й за допомогою обмеженої кольорової гами, умовності і лаконізму.

У 1934-1945 роках Нірод був головним художником Запорізького (тепер Львівського) українського драматичного театру ім. М. Заньковецької. А далі – 10 років віддав Львівській опері, і майже 30 років – Київській опері.

Під час «відродження» української сценографії, у 60-80-ті роки, Нірод працював головним художником Київського театру опери та балету. Тоді було багато дискусій про роль сценографа в оперному театрі. Визнавали, що головним завданням художника ставало відтворення у сценічному просторі музично-драматичної основи. Простір вимагав водночас великої узагальненості й умовності

З 1965 р. Народний художник СРСР

Балет “Ромео і Джульєтта” Сергія Прокоф’єва йде на сцені в оформленні Нірода майже 50 років поспіль! Утім, його макет сценографії художня рада одразу не прийняла. Худрада хотіла бачити помпезні форми Ренесансу. Нірод вважав, що: «Декорація не може бути лише фоном, вона повинна відповідати духу часу, драматургії сценарію і музики, а кольорова гамма – звучанням» Простір було вирішено, так як хотів художник. А щодо худради, то це була далеко не єдина історія непорозуміння з художником…

Девіз Федора Нірода щодо оформлення сцени: «Поменше ганчірок, побільше характеру» – досі звучить актуально!

 

Цікава література:

1. Майя Панфілова. Федір Нірод. Київ, Мистецтво, 1969.

2. Народний художник СРСР Федір Нірод. Виставка творів. Театрально-декораційне мистецтво. Каталог. Київ, Спілка художників України, 1987.

3. Федір Нірод. Альбом. Київ, Мистецтво, 1988.

4. Федір Нірод. Спогади художника, або Записки щасливої людини. Київ, Либідь, 2004.

 

Вистави