1882 – 1937
З 1898 року навчався в малярській школі Львова, а також в студії Ю. Панькевича.
Підтриманий Науковим товариством ім. Т. Шевченка на чолі з М. Грушевським (з 1912 року сам стає членом товариства), на кошти НТШ і митрополита Андрея Шептицького він навчався у Віденській академії мистецтв, потім — у Леона Вичулковського в Краківській.
Один із засновників монументального мистецтва України XX століття. Представник Розстріляного відродження.
Був головним художником першого сезону Молодого театру (1917-1918 рр.) Знакові постановки: «Чорна Пантера і Білий Ведмідь» В. Винниченка (1917, Молодий театр, реж. Л. Курбас), «Йоля» Є. Жулавського (1918, реж. – Л. Курбас), де використав принцип «стилізації» під епоху Середньовіччя. Ця постановка знаменувала прихід в український театр тривимірної архітектурно-живописної декорації.
Цікава література:
1. Михайло Бойчук. Серія “Українське малярство”. Харків, Рух, 1930. Стаття О. Сліпка-Москальцева, обкладинка В. Г. Кричевського.
2. Білокінь С. Михайло Бойчук: Джерела й література. Київ, 1986.
3. Юрчишин О. Життя, віддане мистецтву: Листування М. Бойчука. Київ, 1990.
4. Ріпко О. Бойчук і бойчукісти, бойчукізм: Каталог виставки. Львів, 1991.
5. Малярство. Біля яблуні. Каталог виставки. Київ, 1993.
6. Соколюк Л. Д. Бойчукизм и проблема стиля в украинском искусстве первой трети ХХ века. Киев, 1993.
8. Кравченко Я. О. Школа Михайла Бойчука: тридцять сім імен. Київ, Оранта, 2010.
9. Михайло Бойчук та його школа монументального мистецтва. Альбом. Хмельницький, Галерея, 2010.
10. Людмила Соколюк. Михайло Бойчук та його школа. Харків, Видавець Савчук О. О., 2014.
11. Н. Присталенко. З архіву Михайла Бойчука.